Поїздка в Свято-Успенську Святогорську Лавру.
14 листопада в рамках вивчення курсу „Православная культура Слобожанщины” відбулася поїздка в центр Православ’я та духовності східної частини нашої держави - Свято-Успенську Святогорську Лавру.
З моста, що з'єднує береги розділені іскристими водами Сіверського Дінця, відкривається чудовий вид — золоті куполи Лаври вкриті затишною жовто-зелено-багряною ковдрою святогорського лісу.
Біля входу до Святогорської Лаври стоїть скульптура Пресвятої Богородиці (скульптор Микола Шматько).
Вхід у двір Святогорської Лаври охороняють козаки, стежачи за тим, що б відвідувачі дотримувалися правил відвідування святого місця.
Монастир живе спокійним розміряним життям. Кожна людина зайнята своєю справою: служать службу, готовлять їжу, доглядають за квітами, які щодня обновляють біля ікон.
Подальша прогулянка наближала нас до неба, тому що ми піднімалися на Святу Гору по серпантину.
Висота з кожним кроком окриляла. Чим вище ми піднімалися, тим більший простір відкривався погляду й, приходило розуміння, що це не межа, що за обрієм є нові далі.
Воєнні дії, які проходили на території Святогорської Лаври, залишили свій відбиток у пам'яті людей і були увічнені в пам'ятниках: щоб пам'ятали! Серпантин приводить до розвилки, де стоїть так званий «Дуб Камишева».
Розповідають, що в роки Вітчизняної війни герой на прізвище Камишев під час запеклих боїв був у цьому місці на дереві, звідки наводив артилерію на німецьку техніку. Правда це не зовсім той дуб, а просто символічний пам'ятник на могилі солдата-героя, але називають його всі саме так.
Прогулянка красотами Свято-Успенської Святогорської Лаври була довгою, такими же будуть і спогади про неї.
